Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Зака́зувати, -зую, -єш, сов. в. заказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать, приказать, наказывать, наказать, дѣлать, сдѣлать распоряженіе. Ой заказано і загадано всім козаченькам у військо йти. Поховали його, як він заказав. Тепер закажу світові всьому: нехай не вірить ніхто нікому. 2) Запрещать, запретить. Як я в матері гуляла, — мати не спиняла, а тепера іспинила чужая дитина, і світ мені зав'язала, гуляші, заказала. Ой мені мати заказала, щоб я з тобою нігде не стояла.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе.
Курочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ курка. Нема тієї курочки, що несла золотії яєчка.
2) Куриная слѣпота. У мене курочка була на очах... Так мені видно стало, наче не було в мене курочки.
Надаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надари́ти, -рю́, -риш, гл. Одарять, одарить. Сидить поруч із нею і надаря її тим щастям. Дарами надарити. Мати Божа не возлюбила, не возлюбила, не надарила. Надарив Бог зайця хвостом.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Одноголосно нар. Единогласно.
Попогарикати, -каю, -єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Припадь, -ді, ж. 1) Низменное мѣсто. 2) Черноземъ съ вязкой глиной. 3) Часть рыболовнаго снаряда. Cм. вершка.
