Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Гайвір, -ру, м. = гав'яр.
Жабрі́й, -рія́, м. 1) Раст. а) жабрей, Galeopsis ladanum L. и лісовий жабрій. G tetrahit. б) осоть, Cirsium arvense? ЗОЗО. І. 118. 2) Жадный? прожорливый? Вони такі жабрії, що ніколи не наїдяться.
Камізельчаний, -а, -е. = камізельковий.
Клямати, -маю, -єш, гл.
1) Стучать щеколдой.
2) Чавкать. Клямаєш як свиня.
Льоне́ць, -нця́, м. — дикий. Раст. Linaria arvensis.
Ля́бдати, -даю, -єш, гл. Болтать.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Погубити, -блю́, -биш, гл.
1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши.
2) Cм. погубляти.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
