Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки.
Давнеколи́шній, -я, -є. Давно когда то бывшій, давно прошедшій. Давнеколишній та ясний присниться сон мені.
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Джигонула здорово гадюка.
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила.
Ля́дський, -а, -е. Польскій. Перейшла, як Уляна на лядськую віру. Лядський сину. — Лядська дочко (лайка).
Потрясти, -су, -сеш, гл. 1) = потрусити 1. 2) Помчаться. І потрясла (в танці), аж вітер віє.
Приданяне, -нян, мн. Придане.
Футькало, -ла, с. Вспыльчивый человѣкъ. .
