Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівсяник

Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСЯНИК"
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько. Чуб. V. 39.
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Пригашати, -ша́ю, -єш, сов. в. пригаси́ти, -шу́, -сиш, гл. Пригашивать, пригасить, притушить. Пригашують трохи вогонь. Дещо.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Скоромина, -ни, ж. Скоромное, скоромная пища. Мнж. 112. Прощавай, скоромино, йди, піснино. Грин. 1. 242. Забажалось йому скоромини. Рудч. Ск. II. 201.
Тварина, -ни, ж. Одно живое существо. Шейк. Ум. тваринка, твари́нонька, твари́ночка.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВСЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.