Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівця

Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Будитися, -джуся, -дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Н. п.
Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.
Гармідер, -ру, м. и пр. = гармидер и пр.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Заперчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Приправить перцемъ.
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Пролетіти Cм. пролітати.
Суперечка, -ки, ж. Ум. отъ суперека.
Удавати, -даю, -єш, сов. в. удати, удам, -даси, гл. 1) Притворяться, притвориться, дѣлать, сдѣлать видъ. Упала, а вони регочуться: удає, кажуть, удає. МВ. І. 76. Я удавав, буцім то мені й байдуже. Стор. Дурень удавав, буцім-то йому не хотілось продавити тієї шкури. Стор. І. 65. Удав, що спить. Чуб. 2) Прикидываться, прикинуться чѣмъ, корчить изъ себя что. Добрий воїн і душа щира козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. К. ЧР. Удає з себе пана. 3) Преимуществ. сов. в. Удачно сдѣлать, выполнить. Камен. у. Співала би співаночки, та не вмію вдати.... будуть ся сміяти. Гол. IV. 466. На самоті чого не вдаси, а в гурті як не той. Св. Л. 207. Яких буханців, книшів було вдам. Г. Барв. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.