Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівця

Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Амбо́на, -ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХІІ. 122.
Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
Жемери́ння, -ня, с. Жмыхи.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода. Вас. 187.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.
Прикрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикрастися, -дуся, -дешся, гл. Подкрадываться, подкрасться. Вовки прикрадаються овечку або вола з'їсти. Г. Барв. 453. Засіли вони недалеко панських будинок, за могилою, а як смеркло, прикрались під самі вікна. МВ. І. 132. Хотів прикрастись, та й не прикравсь, а довго й кравсь. Черк. у.
Ріт, рота, м. 1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере. К. ПС. 12. 2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Шух. І. 179. Ум. рото́чок.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Сласний, -а, -е. Лакомый. На сласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Ув Cм. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.