Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівця

Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Виворотний, -а, -е. Виворотні чоботи, черевики. Сапоги, въ которыхъ подошва къ головкѣ пришита, а послѣ подшивки подошвы съ лѣвой стороны голенище съ головкой выворачивается на лицевую сторону и затѣмъ подшивается задникъ. Вас. 161, 162.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Ковтях, -ха, м. = ковтун 2. В головах ковтяхи. К. МБ. XII. 276.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. Зміев. у. У лісі вже прорость проростає. Черк. у.  
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Розвиток, -тку, м. Развитіе. Желех.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.