Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Кругляти, -ля́ю, -єш, гл. Нить круговую. Да з кумою з Хмельницькою мед-вино кругляє.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Примусити Cм. примушувати.
Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Сутеніти, -ніє, гл. безл.
1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу.
2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє.
Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый.
Ширник, -ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина.
