Веслувати, -лую, -єш, гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи.
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный.
Ло́жечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ложка. 2) мн. Ложечки. Родъ дѣтской игры, въ которой «мать» наказываетъ будто-бы провинившагося въ немытіи ложекъ, а послѣдній долженъ убѣжать извѣстнымъ образомъ отъ наказанія.
Мекеке́! меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!».
Обвалити, -ся. Cм. обвалювати, -ся.
Посельський, -а, -е. Посольскій.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка.
Румати, -маю, -єш, гл. = рюмати.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Смолянка, -ки, ж.
1) = мазанка 4.
2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). Ум. смоля́ночка.
