Безнемірний, -а, -е. Безмѣрный.
Висиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. висидітися, -джуся, -дишся, гл. Насиживаться, насидѣться. Нехай висидиться.
Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Через греблю повалили, гукають, співають. Як гукають, так і одгукуються. До могили припала, матусеньки гукала. Гукає на його. 2) Толкать. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Не залюбив небіжчик кулі. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати.
Затіня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затіни́ти, -ню́, -ниш, гл. Затѣнять, затѣнить, покрывать, покрыть тѣнью, затемнять, затемнить. Твою головоньку весною калина не затінить. Що то, Боже, хмара! сонце затінить.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки.
Нави́чка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Перелітувати I, -тую, -єш, гл. = перелітати.
Перемахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Быстро перейти, перебѣжать, переправиться. Духом перемахнув через річку.
2) Быстро сдѣлать что-либо.
Шрубувати, -бую, -єш, гл. Винтить.
