Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виштурити

Виштурити, -рю, -риш, гл. = виштирити. Насилу виштурила на двір, щоб хоч провітривсь трохи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШТУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИШТУРИТИ"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Водограй, -граю, м. Фонтанъ. Желех.
Голоруч нар. 1) Голыми руками. Вхопив жарину голоруч. 2) Съ пустыми руками. Хто ж продасть, як піду я голоруч? дайте грошей. Камен. у.
Єрусали́м, -ма и -му, м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Зашкалу́бина, -ни, ж. Скважина, щель. Коло самої стіни десь знайшлася зашкалубина між дошками. Перстінь закотився туди і зник. Левиц. І. 516.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Післанець, -нця́, м. 1) Посолъ, посланный. Гн. І. 143. Два післанці стоять на цвинтарних дверіх. Федьк. 2) Въ свадебномъ обрядѣ одно изъ дѣйствующихъ лицъ. Час післанцям додому. Грин. III. 526.
Понащулювати, -люю, -єш, гл. Насторожить (во множествѣ). Коні понащулювали вуха.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИШТУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.