Відправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться.
Гевґати, -ґаю, -єш, гл. Осаживать назадъ (волы). Ґевґни воли.
Дівува́ння, -ня, с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Дівува́ння здава́ти. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Ой у садочку, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає: Нате ж вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду, жінкам на пораду. Ум. Дівува́ннячко.
Імня, імени, с. = ім'я. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий.
Повідтавати, -таємо, -єте, гл. Оттаять (во множествѣ).
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено.
Удовжувати, -жую, -єш, гл. Удлинять.
