Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Відпіратися I, -раюся, -єшся, сов. в. відіпратися, відперуся, -решся, гл. Отстирываться, отстираться, отмываться, отмыться (о бѣльѣ). У шось таке рушник уробили, що й не відіпралося.
Ґзівка, -ки, ж. Hippobosca equina.
Дзень! меж. для выраж. звона. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Ум. єдиничка.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Куштувати, -ту́ю, -єш, гл. Пробовать, отвѣдывать. Хто лихом жартує, той його куштує. куштувати борщі всякі. Часто перемѣнять мѣсто жительства или должность.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника.
Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла.
