Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Побоєць, -йця, м. Ум. отъ побій.
Попоночіти, -чіє, гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки.
Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Буде твоя вража дочка на день тричи бита.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
Шальово нар. Вздоръ, пустяки. Шальово! каже: — захочу, так моє буде зверху.
