Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки.
Заше́птувати, -тую, -єш, гл. Зашептывать. Батюшка усе зашептував і записував.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті.
Мокря́вий, -а, -е. Влажный, сырой. Земля мокрява, ще не висохла.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили.
Пострівати, -ва́ю, -єш, гл. = постривати. Пострівай же, мій голубе, дивись, я не плачу.
Спрозорити, -рю, -риш, гл. Сглазить. Жінки і дівчата носять застромлену у пазуху голку, щоб хто не спрозорив. Ой немає, дідусеньку, (курчат), да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ.
Угірок, -рка, м.
1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок.
2) Родъ. вышивки. Ум. угіро́чок.
