Вибрудок, -дка, м.
1) Грязный осадокъ.
2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Вигорнути, -ся. Cм. вигортати, -ся.
Ґезу́нд, -ду, м. Здоровье. Трудно працювати? як ґезунду чорт-ма. Як у чоловіка нема ґезунда, то він і клочча не варт хунта, тоді його в гармату та й стріляй за хату.
Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный.
Нинька нар. = нині.
Новосвіт, -ту, м. Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту.
Пообмотувати, -тую, -єш, гл. Обмотать (во множествѣ). Пообмотували ноги полотном (мертвому).
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Гущою волосся змила, — шкарупке стало.
