Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Білесенький, -а, -е. 1), Ум. отъ білий. 2) біленька неділя. Страстная недѣля. Похвала похвалиться, а вербна поставиться, а біленька й побілить. 3) біленька нехворощ. Раст. степная полынь, Artemisia pontica.
Бородавканя, -ні, ж. = ропавка.
Злоги, -гів, м. мн.
1) Роды.
2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями.
Сопач, -ча, м. Рыба Percarina Demidoffii.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш.
Умокати, -каю, -єш, сов. в. умокнути, -кну, -неш, гл. Обмакиваться, обмакнуться. Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло, а край узяв та й умок.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
Шолудивець, -вця, м. Паршивець. Ой чиї ж то женці, да все шолудивці.
