Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Остигло й глузи людськії терпіти. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка.
Зануря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. зану́ритися, -рюся, -ришся, гл. Погружаться, Погрузиться въ воду.
Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ).
Охух, -ха, м. = оглух.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Почухмаритися, -рюся, -ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.
