Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидальник

Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАЛЬНИК"
Бзюк, -ку, м. Раст. Sambucus Ebulus L. ЗЮЗО. І. 135.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула. Гол. III. 17.
Ме́ндлик, -ка, м. Ум. отъ мендель.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.
Рудиголова, -ви, об. Рыжеволосый человѣкъ. Дивлюся батога, гульк!... а його вже й нема.... Вільги ніхто, як рудиголова шельмовська вкрала. Екатер. у.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Гн. II. 244. Cм. хутрувати.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.