Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеф

Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся. Ном. № 5994.
Мо́тлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М'ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? Левиц. І. 485.
Палянишниця, -ці, ж. Женщина, пекущая и продающая паляниці. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. I. 132. Рішив стати під церквою біля бублейниць, палянишниць і крамарів з медяниками. О. 1862. IX. 64.
Побабрати, -раю, -єш, гл. Помарать, испачкать. Не їв, тільки побабрав-побабрав. Ном. № 12266.
Скочки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки. Екатер. у.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.