Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеф

Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Бороття, -тя, с. Борьба. З бороття руки повибивав.
Гвавт, -ту, м. = гвалт. Драг. 247.
Доплазува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Доползти. Доплазував до самого верха. Черк. у.
Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Нагні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Нагнівався мій миленькій та й до мене не говорить. Чуб. V. 1189.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Ощадність, -ности, ж. Бережливость.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.