Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келеф

Келеф, -фа, м. = келеп 2. Шух. I. 128, 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕФ"
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Коби Cм. коб.
Нащадок, -дку, м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.
Неохота, -ти, ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Шевченко, -ка, м. Сынъ сапожника. Желех.
Шкодниця, -ці, ж. 1) = шкідниця. 2) Шалунья, проказница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.