Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертина

Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Бинчати, -чу, -чиш, гл. = дзичати. Хрущ бинчит. Вх. Лем. 391.
Виєднати, -наю, -єш, гл.кого. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.
Глогинька, -ки, ж. Ягода боярышника. Вх. Уг. 233.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Мекеке́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ: «мекеке», блеять. Дружко аж охрип мекекекаючи. Кв. 16.
Напру́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. напру́житися, -жуся, -жишся, гл. Напрягаться, напречься.
Поріженько, -ка, м. Ум. отъ поріг.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Татувати, -тую, -єш, гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.