Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертина

Кертина, -ни и керти́ця, -ці, ж. Кротъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИНА"
Басаманити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать полосы (ударяя). Желех.
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Богобійно нар. Богобоязненно.
Вичахати, -хаю, -єш, сов. в. вичах(ну)ти, -хну, -неш, гл. Остывать, остыть. В печі вже вичахло.
Гниловід, -воду, м. Болото, поросшее сѣномъ и лѣсомъ. Вас. 206. Во мн.: гниловоди. Незамерзающія болота. О. 1861. VIII. 93, XI. 114.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Г. Барв. 280. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. МВ. І. 29. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. АД. II. 79. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 106).
Стопцьований, -а, -е. Истоптанный.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.
Шпичакуватий, -а, -е. Колючій, иглистый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.