Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кендя

Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕНДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕНДЯ"
Валюшня, -ні, ж. = валюша. Уман. IV. 94.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia. Лв. 97.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142
Панчоха, -хи, ж. Чулокъ. Гол. Од. 25, 26. Він і хустку приніс, а далі черевики, панчохи. Рудч. Ск. II. 63. Набула без панчіх патинки. Котл. Ен. II. 25. Ум. панчішка, панчішечка.
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його. Мир. Пов. II. 77.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Церківка, церковка, -ки, ж. 1) Ум. отъ церква. Грин. І. 169. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕНДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.