Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати.
Відмерти Cм. відмірати.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
Сіделко, -ка, с. Ум. отъ сідло.
2) = сіделка.