Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киватися

Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАТИСЯ"
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Однояй, я́я, м. Человѣкъ съ однимъ ядромъ. Рк. Левиц.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.