Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кив! I

Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кив-морг на його! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВ! I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВ! I"
Відрубний, -а, -е. 1) Отдѣльный, обособленный. 2) Совершенно отличный, иной. Желех.
До́пит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Комонний, -а, -е. Конный. Комонне військо.
Ладнатися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Собираться, снаряжаться, готовиться. Прокіп ладнається в дорогу. 2)з ним. Условливаться, сговариваться. Харьк.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Соколя, -ляти, с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВ! I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.