Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кив! I

Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Г. Барв. 461. Кив-морг на його! Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВ! I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВ! I"
Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Бурмистер, -стра, м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Вивапити Cм. винаплювати.
Джуфо́, -фа́, м. Парень, хорошо играющій на губахъ. Шух. І. 33.
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
Устати Cм. встати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВ! I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.