Знехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Испортить, небрежно обращаясь.
2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. Знехтували мене сірому.
Перепілочок, -чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю.
Погіршати, -шаю, -єш, гл.
1) Сдѣлаться хуже. Замуж пішла — ще й погіршало: мені ділечка побільшало, а здоров'ячка поменшало.
2) Увеличиться. Малі діти — мале й лихо; діти побільшають, — лихо погіршає.
Сварити, -рю́, -риш, гл.
1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Не свари на мене.
2) Ссорить.
Сівач, -ча, м. Сѣятель. Останнім сівачем, як і останнім орачем, був Опанас.
Топчій, -чія, м. = топчак.
Усевіда, -ди, об. Всевѣдающій человѣкъ. І ходитиме всевіда з хати до палати
Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи!
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.
