Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана.
Заби́йця, -ці, ж. Убійца.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться.
Повищирювати, -рюю, -єш, гл. = повискаляти.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Страхопуд, -да, м. Пугало.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш.
