Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигикати

Кигикати, -ги́чу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кигикнути, -кну, -неш, гл. Кричать, крикнуть (о чайкѣ). Чайка кигиче — згинь ти куличе. Лукаш. 85. (Чайка) літала над його могилою і кишкам. Чуб. І. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИКАТИ"
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Заля́кувати, -кую, -єш, сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь. Харьк.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький. Борз. у. Желех.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Напе́стуватися, -туюся, -єшся, гл. Нанѣжиться, наняньчиться.
Ожирати, -раю, -єш, сов. в. оже́рти, -жеру, -ре́ш, гл. = обжирати, обжерти. Гушениці ожерли капусту. Вх. Уг. 255.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає. К. МБ. II. 120.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.