Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидати

Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл. 1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. ЗОЮР. І. 250. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Мет. 92. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці. Гол. 2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Мет. 78. Кидай... вечеряти: час на коня сісти. Макс. 3)воду. Качать насосомъ. 4)кров. Дѣлать кровопусканіе. 5)сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать. О. 1862. IX. 7. 6)лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм. 7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась. Св. Л. 170. 8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Благодатний, -а, -е. , благодатній, -я, -є. Благодатный. Прийшла молодиця на той хутір благодатний у найми проситься. Шевч. Життя тоді наше було.... таке ж то любе, таке ж то благодатне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Вороненя, -няти, с. = вороня. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. І. 163. Ум. вороненятко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. І. 162.
Доситі́шати, -шаю, -єш, гл. Пожирѣть, потолстѣть. Я все буду пастись, та й доситішаю. Рудч. Ск. I. 1.
Забіга́йло, -ла, м. Льстецъ, заискивающій человѣкъ.
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Хохля, -лі, ж. Жердь, съ привязаннымъ къ ней канатомъ невода, пропуская которую отъ проруби къ проруби подо льдомъ, тянуть неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.