Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидати

Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл. 1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. ЗОЮР. І. 250. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Мет. 92. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці. Гол. 2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Мет. 78. Кидай... вечеряти: час на коня сісти. Макс. 3)воду. Качать насосомъ. 4)кров. Дѣлать кровопусканіе. 5)сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать. О. 1862. IX. 7. 6)лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм. 7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась. Св. Л. 170. 8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 347.
Кузоб и кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Ном. № 7077. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся. Чуб. V. 674.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Г. Барв. 454. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. К. ЧР. 344. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Новомоск. у. Наважмось, браття, на спасенну річ. К. Пс. 66. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив. Кіев. г.
Патяки, -ків, мн. Разглагольствованія. — роспустити. Начать разглагольствовать. Роспустили патяки обоє. Мир. Пов. І. 133.
Підмагати, -га́ю, -єш, сов. в. підмогти́, -можу, -жеш, гл. 1) Помогать, помочь. 2)кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Сіромаха, -хи, м. = сірома 1. Лукаш. 66. Грин. III. 183. Попід тинню сіромаха і днює й ночує. Шевч. 7.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Сміхотня, -ні, ж. Хохотъ, смѣхъ (многихъ).
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки. Грин. III. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.