Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидати

Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл. 1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. ЗОЮР. І. 250. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Мет. 92. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці. Гол. 2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Мет. 78. Кидай... вечеряти: час на коня сісти. Макс. 3)воду. Качать насосомъ. 4)кров. Дѣлать кровопусканіе. 5)сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать. О. 1862. IX. 7. 6)лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм. 7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась. Св. Л. 170. 8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Безпечен, -чна, -не Кратк. форма отъ безпечний. Безпечен про небезпеку бував. К. Байк. 99.
Витрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Перетрястись.... Добре таки витрухався, поки добіг до хати.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. Шевч. 378. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. К. Псал. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. 98. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Левиц. Пов. 373. Це ще з давніх давен у нас повелося. Харьк. г.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Половий I, -а́, -е́ 1) Желтый, цвѣта спѣлой ржи. Вийди, паноньку, проти нас, викуп си вінець у нас, положи червоного від вінця полового. Лукаш. 148. 2) О масти: свѣтлорыжій. Чуб. V. 258; сѣрый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Ой воли мої та половії, чом же ви не орете? Мет. Ум. полове́нький. Чуб. V. 275.
Попрятниця, -ці, ж. Хорошая хозяйка, прибиральщица. До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю. Гол. IV. 332. А сестриця-попрятниця. Мнж. 57.
Пропащий, -а, -е. Погибшій, пропащій. Вона за тобою буде пропаща. Гляди, щоб ти її нігде не дів, бо тільки ти її де небудь дінеш, то тоді усі ми пропащі. Рудч. Ск. І. 62. пропащі світи. Пропало все. З тієї ляхівка вийшла, та така, що з голими руками не приступай; а сей москалем став. Пропащі світи! Св. Л. 247.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Ухитрятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх. К. Псал. 241.
Чорниш, -ша, м. Черный хлѣбъ (у нищихъ). Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Ном. № 4643.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.