Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кидати

Кидати, -даю, -єш, [p]одн. в.[/p] кинути, ки́ну, -неш, гл. 1) Бросать, кидать. Та й почав мені кидати у пазуху п'ятаки з обох кишень. ЗОЮР. І. 250. Не стій на могилі, не кидай пісочку. Мет. 92. Ой взяли го за реберні та й кинули через дверці. Гол. 2) Оставлять, бросать, переставать. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. Шевч. 65. Ой не кидай же мене та на чужій чужині. Мет. 78. Кидай... вечеряти: час на коня сісти. Макс. 3)воду. Качать насосомъ. 4)кров. Дѣлать кровопусканіе. 5)сіно. Подавать сѣно при укладываніи его въ стоги. Я вам лучче так чого поможу днів три робить за процент — косить там, чи сіно кидать. О. 1862. IX. 7. 6)лихом об землю. Забыть о горѣ, пренебречь имъ. Кинь лихом об землю та давай погуляєм. 7) кинути оком. Взглянуть, завидѣть. Скілько оком кинути — гора мріла. Кинула оком мати на його вбрання, та й відвернулась. Св. Л. 170. 8) кидати хляще́м. Бросать въ безпорядкѣ, какъ попало. На току повно свиней, а в хаті такий гармидер: миска з водою перекинута, кури поваляли горшки з полиць, а він кинув так хлящем усе хазяйство, а сам пішов на улицю. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИДАТИ"
Капарник, -ка, м. 1) Презрѣнный. 2) Медлитель. 3) Кропатель, плохой работникъ.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Нали́пнути Cм. налипати.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269.
Нерадісно нар. Безотрадно, нерадостно. Нерадісно і смутно гляділа стара на свого сина. Стор. МПр. 56.
Обгодовувати, -вую, -єш, сов. в. обгодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Окармливать, окормить. Обгодував і упоїв, так що вовк не видержав. Рудч. Ск. І. 12.
Підструнчувати, -чую, -єш, сов. в. підструнчити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подущать. Як не підструнчував громаду, а по його не сталося. Мир. Пов. І. 158.
Плачно нар. Хочется плакать. Так мені їх жалко стало, аж плачно. Пирят. у.
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Трішки нар. Немножко. Нехай вам Бог здоров'я прибавить в ручки, в ніжки і в животок трішки. Ном. № 4571. Ум. трішечки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.