Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келенька

Келенька, -ки, ж. Ум. отъ келія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЕНЬКА"
Гачечок, -чка, м. Ум. отъ гак.
Зада́ва, -ви, ж. 1) = кужба. Вас. 147. 2) Рычагъ для зажиманія дерева при увязкѣ его на саняхъ для перевозки. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого. Гол. I. 285.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Турбиль, -ля, м. Толпа, стая, куча. Желех. Як ся зробили турбильом великим сто дяболів до ньго.... Драг. 277.
Чітуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Орішками чітуватися. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.