Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керманич

Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Віднести Cм. відносити.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий. Мнж. 151.
Застрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Повременить, обождать немного.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Ле́статися, -таюся, -єшся, гл. Едва идти, плестись. ЧГВ. 1853. 61.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМАНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.