Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керманич

Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Дячи́ха, -хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!... Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
За́біч I, -бочі, ж. 1) Укромное мѣсто. у за́біч. Въ сторону, въ сторонѣ. 2) Укромный заливъ, бухта съ спокойнымъ теченіемъ. Вас. 206.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Розгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разгибаться, разогнуться.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Укріпляти, -ляю, -єш, сов. в. укріпити, -плю, -пиш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Цільно нар. Мѣтко. Оден пан мав стрільця.... жаден пан так цільно не влучав. Гн. І. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМАНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.