Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керманич

Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Відхідник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.
Зомлілий, -а, -е. Обомлѣвшій. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. І. 158.
Зціпити Cм. зціплювати.
Крамниця, -ці, ж. 1) Лавка. Завів крамницю з тютюном. Левиц. Пов. 6. Зайшов собі в таку крамницю, де продають фиги-миги і всякі ласощі. Гатц. 62. 2) Дощечка у сапожниковъ, на которой рѣжутъ товаръ и выстругиваютъ гвозди. Конст. у. Ум. крамничка.
Ле́нта, -ти, ж. Лента (взято изъ русск. яз.). Кв. І. 6. Куплю собі шаблю золотую, а до шаблі ленту голубую. Черк. у.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Пч. І. 5.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Поперевінчувати, -чую, -єш, гл. Обвѣнчать (многихъ).
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Солодиця, -ці, ж.лісова. Раст. Polypodim vulgare. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМАНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.