Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

керманич

Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Шух. І. 37. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Шух. І. 183. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРМАНИЧ"
Да-ба! меж. = Та ба!
Де́в'ять, -тьо́х, чис. Девять. Дев'ять пар волів. МВ. І. 61.
Забобо́нність, -ности, ж. Суевѣрность. Желех.
Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Йочати, -чу́, -чи́ш, гл. = йойчати. Вх. Уг. 242.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього. Рудч.  
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРМАНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.