Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байтало

Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙТАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙТАЛО"
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Келтувати, -ту́ю, -єш, гл. = глитати. Вх. Зн. 24.
Межува́ти, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Н. п. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл. 1) Засучить рукава. 2) Подобрать платье, полы платья. Гол. Од. 28.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Раґеля, -лі, ж. Снарядъ для ловли раковъ, родъ небольшаго бредня. Екатер. г. Вѣдом. 1892, № 50.
Розсідлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. розсідлатися, -лаюся, -єшся, гл. Разсѣдлываться, разсѣдлаться.
Скаженівка, -ки, ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙТАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.