Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байтало

Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙТАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙТАЛО"
Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Однаковісінький, -а, -е. Совершенно одинаковый.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Пришелепкуватий, пришелепуватий, -а, -е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. І. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Пхекати, -каю, -єш, гл. Говорить: пхе!
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли. Св. Л. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙТАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.