Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кибалиця

Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛИЦЯ"
Більчок, -чка, м. = білток. Вх. Уг. 227.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Каючок, -чка, м. Ум. отъ каю́к.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Нириця, -ці, ж. Рана, послѣ того, какъ прорветь нарывъ.
Похурманувати, -ну́ю, -єш, гл. Позаниматься извозомъ.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Умикатися, -каюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться. Я вже в діло до сестри та брата і не умикалась. Рк. Левиц. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Унапуски нар. На выпускѣ. штани́ носити внапуски. Носить панталоны не закладывая, ихъ въ голенища сапогъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИБАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.