Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кибалиця

Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИБАЛИЦЯ"
Відмежовувати, -вую, -єш, сов. в. відмежувати, -жую, -єш, гл. Отмежевывать, отмежевать.
Ворка, -ки, ж. Ворчанье. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Ном. № 11555. Ну бо допивай, а то буде чоловіча ворка гнаться. Г. Барв. 39.
Ге! I меж. 1) Э! Ге, сякі-такі! Мене хочуть воювати, а ви нічого не знаєте. Рудч. Ск. II. 10. 2) Понуканье для коровы, то же, что и гей. Вх. Уг. 250.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья. Желех.
Ледівка, -ки, ж. 1) = ледиця. Вх. Лем. 431. 2) Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 431. 3) Каменная (кристаллизированная) соль. Н. Вол. у.
Мі́рочка, -ки, ж. Ум. отъ мірка.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИБАЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.