Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Обновець, -вця, м. Первый снѣгъ.
Оскалити, -ся. Cм. оскаляти, -ся.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Трахточок, -чка, м. Ум. отъ трахт.
Ширяння, -ня, с.
1) Паре́ніе, полетъ.
2) Тыканіе, пыряніе.
