Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивун

Кивун, -на Любящій кивать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВУН"
Коби Cм. коб.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Молдова́н, -на, м. Молдаванинъ. Од молдована аж до фінна на всіх язиках все мовчить. Шевч. ІІ. 58.
Окіп, око́пу, м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у.
Охітно нар. = охоче. Якось до діла берусь охітніше. Левиц. І. 112. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота. Чуб. II. 98.
Підмога, -ги, ж. Помощь, пособіе. Підмогу вам готуємо. К. Досв. 117. Нещасному — підмога його друзі. К. Іов. 14.
Підсмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підсмикатися, -каюся(-чуся), -єшся(-чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася. Стор. МПр. 158.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.