Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київський

Київський, -а, -е. Кіевскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Вітренько, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок. Шух. І. 93.
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама. Гн. І. 10.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. КС. 1882. XII. 501. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Волч. у. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. Грин. ІІІ. 229. І межи святими буває часом суперечка. Ном. № 3319.
Тарануха, -хи, ж. = тараня. Зміев. у.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.