Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Зада́внити, -ся. Cм. задавнювати, -ся.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Порозрівнювати 1, -нюю, -єш, гл. Выравнять, сравнять (во множествѣ).
Причиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. причини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Притворять, притворить. Скриплять мої ворітечка, ніхто не причинить.
2) Прибавлять, прибавить. Я нічого не причиняю, кажу то, що він казав. Причинив собі роботи. Причини вам, Боже, віку.
Скребтати, -бчу, -чеш, гл. = скребти. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
