Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

київський

Київський, -а, -е. Кіевскій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЇВСЬКИЙ"
Гемонець, -нця м.? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. ІІ. № 875.
Жи́дів, -дова, -ве Принадлежащій еврею.
Зароси́ти, -шу́, -сиш, гл. Оросить, замочить въ росѣ (одежду, обувь).
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
Табаченція, -ції, ж. Шутливое отъ табака. Шейк.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Хопта, -ти, ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЇВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.