Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кила

Кила, -ли, ж. Грыжа. Грин. II. 121. Пот. III. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЛА"
Ариш II, -ша, м. Дышло воловье въ арбѣ. Екат. Мнж. 175. См. араші.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. ІІ. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.
Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут. Мелит. у. Слов. Д. Эварн.
Зарі́каний, -а, -е. Давшій зарокъ, обѣтъ. Ті, що постять в понедільок, зовуться «зарікані». МУЕ. III. 33.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.
Ростовитий, -а, -е. Скоро растущій Верба — ростовите дерево. Міусск. окр. (Лобод.).
Шипіти, -плю, -пиш, гл. Шипѣть. Хрипить-шипить, ніколи не замерзає. Ном. стр. 304, № 503.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.