Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Мохна́тиця, -ці, ж. Въ загадкѣ: рукавица. Мацу-мацу по лавиці, обмацую мохнатиці (мохнатицю).
Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Приневолювання, -ня, с. = примушування.
Ремство, -ва, с. Недовольство; нареканія, ропотъ. Господи! ремства прости мені гріх!
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ.
