Господарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. 1) Владѣть, хозяйничать. А хто дома, той господарює. Та що ж з тієї хати, коли там господарює лихо та недоля. 2) Господствовать. Нехай над світом той господарює в кого душа міцна в міцному тілі, хто правду правим, чистим серцим чує, хто в слові честен, непохибен в ділі.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Зіпну́тися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Льонни́й, -а́, -е́ Льняной. Льоннії обруси на столі. Льонна олія.
Ляхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Жить какъ поляки.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти).
Нао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наора́ти, -орю, -реш, гл. Вспахивать, вспахать. Наори мілко та посій рідко, то і вродить дідько.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
Татоньків, -кова, -ве = татків.
