Битися, б'юся, б'єшся, гл. 1) Биться, драться, сражаться. Бийтесь, не виляйте, настав тепер то січі час. Господарю Волоський, чи будеш зо мною биться? Байте, поки б'ється. 2) Биться, трепетать. Ти не знаєш, моя мати, за ким серце б'ється. Жила б'ється. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється. Сокіл.... і давай перед нею биться, наче підбитий. 3) Биться обо что. Будеш плакать, в землю битись, долю проклинати. 4) Стараться, биться. Бється, як риба об лід. Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає. 5) Бить, ударять. Ходить дівка по бережку та все в груди б'ється. 6) О кобылѣ: имѣть случку. 7) битися навбитки. Особый родъ игры яйцами на свѣтлый праздникъ: бить одно яйцо объ другое, и чье разобьется, тотъ и считается проигравшимъ. 8) битися об заклад. Держать пари, биться объ закладъ. 9) битися луною. Отдаваться эхомъ. Стукотіння од коліс билося луною в обидва боки того яру.
Животво́рний, -а, -е. Животворный, оживляющій.
Натомлювати, -люю, -єш, сов. в. натоми́ти, -млю́, -миш, гл. Утомлять, утомить.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив.
2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону.
3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий.
Скружляти, -ля́ю, -єш, гл. = скругляти.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Темнина, -ни, ж. Темнота.
Шахта, -ти, ж. Шахта. Шахтарь любить свою темряву шахту.
