Буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла.
Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Де́мон, -на, м. Демонъ. Ведеть (Спаситель) від пекла демона.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Майсте́рія, -рії, ж. соб. Инструменты, принадлежности мастерства. У того стельмаха однії майстерії на два вози не забереш. Самих сокир п'ять чи більше либонь. Майстерія швецька, столярська, кравецька.
Підсушувати, -шую, -єш, сов. в. підсуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Подсушивать, подсушить.
Склярка, -ки, ж. Жена стекольщика.
Теплиця, -ці, ж.
1) Оранжерея. Квітка в теплиці.
2) = теплина.
3) = вирій. Cм. тепличина. Ум. тепличка, тепли́ченька.
Ухвалити Cм. ухвалювати.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий.
