Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кейло

Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЙЛО"
Вщ... Cм. ущ...
Де́рбати, -баю, -єш, гл. Снимать дернъ.
Запла́в, -ву, м. = заплава 2. Ми таки їздили човником, де більший заплав хворосту, гілочок, що вода зносила по весні, — там ми й збірали його. Новомоск.
Зсідатися, -даюся, -єшся, сов. в. зсістися, зся́дуся, -дешся, гл. О молокѣ: скисать, скиснуть, створаживаться, створожиться. Молоко зсілось. Г. Барв. 369.
Намота́ти Cм. намотувати.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні. Ном.
Підучити, -ся. Cм. підучувати, -ся.
Повікувати, -ку́ю, -єш, гл. Долго жить. Вх. Зн. 50.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L. ЗЮЗО. І. 136.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Кобел. у. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.