Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кейло

Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЙЛО"
Аса́! и аса-ля́! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Лихува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Злодѣйствовать.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale. Вх. Пч. І. 11.
Палення, -ня, с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Розгниватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розгни́тися, -ниюся, -єшся, гл. Загниваться, зашиться. Розрубав ногу наче й не дуже, а тепер гляньте, як розшилася. Харьк.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Убійчий, -а, -е. Убійственный, смертельный. Желех.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.