Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертичина

Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Задуя́вка, -ки, ж. = задувка. Вх. Уг. 239.
Крутоярий, -а, -е. Съ глубокими обрывами; овражистый. Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога. К. Досв.
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Описковий, -а, -е. Нарисованный опискою (Cм.) Вас. 184.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris. Браун. 25.
Пожаданий, -а, -е. Желанный.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной. Желех.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.