Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертичина

Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
Гру́бо нар. Толсто. Перо грубо пише. Камен. у.
Жабня́, -ні, соб. Лягушки.
Купцювати, -цю́ю, -єш, гл. Вести торговлю, быть купцемъ. Дай, Боже, щоб він і купцював, він нас ніколи не обіжав. Чигир. у. Попереду придбай грошей, а тоді вже учи купцювати дітей. Лебед. у. Твоя доля — купцювать. Грин. І. 112.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. Н. Вол. у.
Надвереджа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. надвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Повреждать, повредить (о здоровьѣ).
Надпусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. надпусто́шити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить часть чего. Гетьманове... перейшли річку Рось коло Корсуня, надпустошили міста, потягли мимо. К. Хм. 56.
Пригаток, -тку, м. Маленькая гать у берега. Вх. Зн. 55.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.