Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кертичина

Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕРТИЧИНА"
Дя́дьчин, -на, -не. = дядьків.
Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Засита́рити, -рю, -риш, гл. = засатарити. Де ти заситарив коня? Мнж.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы. Ном. № 11694.
Низький, -а́, -е́ 1) Низкій. Через низький тин усі собаки скачуть. Ном. № 4077. 2) низький на очі. Близорукій. Ном. № 8537. Ум. низенький, низьке́нький.
Сівак, -ка, м. = сівач.  
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕРТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.