Вилізти Cм. вилазити.
Зави́хтуритися, -риться, гл. безл. Захотѣться сильно и чтобы скоро сдѣлалось желаемое. Завихтурилося іти в наймички.
Залюби́ти, -ся. Cм. залю́блювати, -ся.
Ковінька, -ки, ж.
1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Нашому Нечипору на руку ковінька. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки.
Поляк, -ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. Ум. поляченько, нѣсколько презрительно: полячок. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. Зріклисмося... і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Росплутуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росплу́татися, -таюся, -єшся, гл. Распутываться, распутаться.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала.
