Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Вікняр, -ра, м. = скляр.
Ґерґели́ця, -ці, ж. Раст. Calandra granaria.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Кобзура, -ри, ж. Ум. отъ кобза. Глянь, Орфію, глянь із неба, дай кобзури мні своєй.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Уплітатися, -таюся, -єшся, сов. в. уплестися, -туся, -те́шся, гл.
1) Вплетаться, вплестись.
2) Впутываться, впутаться, вцѣпиться. Рідко такий день мине, щоб вона не вплелася мені у коси.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. .
