Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келія

Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛІЯ"
Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь. 1) Камышекъ. 2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув. 3) синій камінець = камінь 6. Мил. 31.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись! Стор. МПр. 44.  
Салабай, -бая, м.? Цюцю, дурний салабай. Ном. № 6487.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.