Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельня

Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Будущина, -ни, ж. = будучина. К. Кр. 17. К. ХІІ. 9. Думає..., лякаючись сама своєї будущини. Г. Барв. 166.
Вигідливий, -а, -е. Удобный.
Ди́нище, -ща, с. Мѣсто, засѣянное дынями.
Ирчок, -чка, м. = ирджок. Вх. Уг. 242.
Клапоть, -птя, м. 1) Клочекъ, кусокъ (кожи, ткани, бумаги). Ото клаптів скільки позоставалось! 2) мн. клапті. Обшлага на рукавахъ опанчі. Гол. Од. 18. Ум. клаптик.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Сатанюка, -ки, м. Ув. отъ сатана.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Мнж. 193. Уплавзована нора.
Христини, -тин и пр = хрестини и пр.
Червоножовтий, -а, -е. Красно-желтый, оранжевый. Червоножовтий лист (в-осени). Щог. Сл. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.