Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельня

Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Бурсачина, -ни, м. = бурсак.
Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.
Ви́лагодити, -джу, -диш, гл. Уладить, устроить какъ должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід. Черк. у.
Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба. Мнж. 101.
Вікно, -на, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. Ум. віконце, віконечко.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку. Хата, 165.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ. Вх. Зн. 45.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ). Мил. 217.
Шостака, -ки, ж. Шестерка въ картахъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.