Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельня

Кельня, -ні, ж. 1) Лопатка у штукатуровъ. 2) Каретный кузовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬНЯ"
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.
Москале́нко, -ка, м. 1) Сынъ великоросса. 2) Сынъ солдата.
Невмірущий, -а, -е. Безсмертный, неумирающій. Я вічний образ ваш, я дух ваш невмірущий. К. ХП. 75. Слово наше ховалось тільки по невмірущих піснях. К. ХП. 135. Наша слава невміруща. К. ПС. 31.
Нічний, -а́, -е́ Ночной.
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Укландатися, -даюся, -єшся, гл. Улечься (спать) — презрительно.
Установляти, -ляю, -єш, сов. в. установи́ти, -влю, -виш, гл. Установить. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.