Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кий I

Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Ном. № 1125. Один тілько мій Ярема на кий похилився. Шевч. 207. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Єв. Мр. XIV. 43. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. Мет. 391, 392. Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш. К. ЧР. 273.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЙ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЙ I"
Вашеський Cм. вашецький.
Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Лебед. у. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. Єв. І. X. 1. В Жаботині родилося, инде не привикну. Чуб. III. 137.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Перебгати, -га́ю, -єш, гл. Перегнуть. Пей пояс на двоє перебганий. Золотонош. у.
Піддурювати, -рюю, -єш, сов. в. піддури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть, надувать, надуть. Дивиться — нема нічого: о, піддурили бісови сини. Рудч. Ск. І. 71. Як кликали нас вилець вити, то казали мед-вино пити..., а вони нас піддурили та водою напоїли. Мет. 133.
Поїдинок, -нку, м. = поєдинок 1. А звечора уночі сходилися багачі, стали раду радити, кого в некрути взяти: поїдинки не брати, будем лани орати; чинчового не брати, будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Попрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Потрудиться.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри. Левиц. І. 208. 2) Потолочься нѣкоторое время.
Проти, про́ти́в, пред. 1) Противъ. Чи лекше тягти проти води, чи за водою? Грин. І. 39. Проти рожна не працювати. Ном. Хто против Бога, то й Біг против ньому. Ном. № 92. 2) Передъ. Нема того, хто встоїть проти його. К. Іов. 19. Отож не встоять нечестивим проти благих людей на суді. К. Псал. 2. 3) На встрѣчу. Кого визираю? проти кого вибігаю? Г. Барв. 252. Іде літо проти зіми і несе квіточку таку гарну. Чуб. І. 13. Виходила вона проти череди і загляділа Василя. 4) На, для, къ. Проти всіх людей земля не вроде. Черк. у. Проти дня брехня, проти ночі правда. Посл. 5) Лицомъ къ чему, напротивъ. Стояла вона проти місяця молодика. МВ. І. Проти місяця видко. Мет. 141. 6) По сравненію, сравнительно съ кѣмъ, чѣмъ. Проти нас трьох нема в світі дужчого. Грин. І. 189. Проти його нема чоловіка. 7) Подъ (какой либо день), предъ (днемъ, событіемъ). Проти п'ятниці мені приснилась скриня, повна добра. Мил. 9. Проти смерти двох синів мені снилось, шо два голуби прилетіло в оселю. Мил. 8. Що се за сон? прогни чого? Г. Барв. 272.
Шпоришки, -шок, ж. = порічки. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЙ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.