Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивач

Кивач, -ча, м. = кивень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАЧ"
Багрити, -рю, -риш, гл. 1) Окрашивать въ багровый цвѣтъ. 2) Дѣлать косяки въ колесахъ. Угор.
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Закахи́кати, -каю, -єш, гл. Закашлять сухимъ кашлемъ.
Кирд, -да, м. Стадо овецъ. Ум. ки́рдик.
Крашеник, -ка, м. = крашеняк. Вх. Зн. 29.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи. КС. 1882. XII. 625.
Оргинія, -нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. І. 285. Ум. орги́нька.
Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Решіточка, -ки, ж. Ум. отъ решітка.
Страва, -ви, ж. Кушанье, пища, кормъ, продовольствіе. Ой нате вам, рибалочки, ще й соли на страву. Мет. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.