Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кика

Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИКА"
Відмірювати, -рюю, -єш, сов. в. відміряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣривать, отмѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі обміряють. Ном. № 7069.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Мре́во, -ва, с. = марево. Та то ще, гляди, мрево. Ном. № 3058.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный. Угор.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали. Чуб. V. 65.
Степлітися, -лі́юся, -єшся, гл. Согрѣться (о жидкости).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.