Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

килавий

Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЛАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЛАВИЙ"
Голоцванок, -нка, м. = голопуцьок. Екат.
Заїдня́, -ні́, ж. Ссора, грызня. В хаті заїдня, колотнеча: содома піднялась, що й не сказати: Мася з матіррю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Однорожок, -жка, м. Насѣк. Oryctes naticornis. Вх. Пч. I. 7.
Позвінчувати, -чую, -єш, гл. Повѣнчать (многихъ).
Полежати, -жу, -жиш, гл. Полежать. Хоч під лавою полежу та на хорошого поглежу. Ном. № 8491.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни. ЗОЮР. І. 255.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Умітний, -а, -е. Умѣющій. Шейк. Левч. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЛАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.