Зами́сник, -ка, м. = мисник.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Клешня, -ні, ж. = клішня.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Перепрашати, -ша́ю, -єш, гл. = перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю.
Півень, -вня, м.
1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ.
2) — ди́кий = тетерюк.
3) — морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Ум. півник, півничок.
Припуск, -ку, м.
1) Допущеніе.
2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Моя притаманна сестра. Моя притаманна земля. За що я дам кому притаманного огорода. Притаманне моє ягня. Одцуралася і притаманная родина.
Росяний, -а, -е. Росистый, росный. Росяна нива. По степу росяному шлях мрівся. Ранок свіжий і росяний саме розгорявся.
