Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельбух

Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬБУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬБУХ"
Відступ, -пу, м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі. Шевч. 178.
Захла́нник, -ка, м. Жадный человѣкъ. Желех.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Ном. № 7018. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ном. № 10552. Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530.
Морови́ця, -ці, ж. Моръ, моровая язва.  
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Понастовбурчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и настовбурчити, но во множествѣ.
Прісняник, -ка, м. Прѣсный хлѣбъ. Вх. Уг. 263. Cм. прісняк.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬБУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.