Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кельбух

Кельбух, -ха, м. = тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬБУХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛЬБУХ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Віттіля, нар. = відти.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Помічниця, -ці, ж. Помощница. К. Досв. 220. Мил. 34. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Ум. помішни́чка. Та не сама пряла, — були помішнички. Чуб. V. 1182.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Поризькати, -каю, -єш, гл. Неглубоко вскопать, изрыть От і не гарюкай до них, коли так поризькали, шо хоч зараз заходься та й другий раз копай після них. Брацл. у.
Правий 1, -а, -е. 1) Справедливый, праведный, безгрѣшный. Боже правий! К. ЧР. 22. Ні правого Господь не відпихає і грішному руки він не протягне. К. Іов. 18. 2) Правый, невиновный. 3) Права середа. Преполовеніе. Мак... святять у праву середу. Чуб. V. 85. Ум. праве́нький, праве́сенький.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.
Швирдиць! меж. Швырь! Поніс попа до річки, та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла. Драг. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛЬБУХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.