Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кивання

Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 236.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИВАННЯ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Запу́татися, -таюся, -єшся, гл. = заплутатися.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука. Рудч. Ск. II. 150.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Поцвірінькати, -каю, -єш, гл. Почирикать.
Розрабувати, -бую, -єш, гл. Разграбить.
Фарфур, -ра, м. Фарфоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.