Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

келарь

Келарь, -ря, м. Инокъ, завѣдывающій всѣми монастырскими имѣніями.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 234.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЕЛАРЬ"
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = мерктиЗорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Повносити, -шу, -сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Позабивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл. 1) Удерживать, удержать. 2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину. Гн. II. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЕЛАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.