Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигик

Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Блескотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Відмагати, -гаю, -єш, сов. в. відмогти, -можу, -жеш, гл. Отнимать, отнять. Почав пан хату відмагати: десь прикупив сем'ю людей, то треба було хати. МВ. І. 44.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Печихвіст, -хвоста, м. Вертопрахъ, шалопай.
Підпарити, -ся. Cм. підпарювати, -ся.
Плентати, -таю, -єш, гл. 1) Путать ногами, плестись. Манив до себе дитину, а воно з другого кінця лави, перебіраючи ручками і держучися за лаву, плентало ніжками та реготалося, ідучи до батька. Г. Барв. 165. 2) О ребенкѣ: двигать ручками. Воно мені, малеє, плентає рученятами, — гу, каже. Г. Барв. 119.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Угірок, -рка, м. 1) = огірок. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. 2) Родъ. вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. угіро́чок.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.