Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигик

Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Ґаве́ґа, -ґи, ж. Ув. отъ ґава. Мнж. 181.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Лебайстер, -стру, м. Алебастръ. Черном.
Мочари́стий, -а, -е. = мочаруватий. Хотинск. у.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів. Котл. Ен. IV. 58.
Приволока, -ки, ж. Рыболовная сѣть.
Приплата, -ти, ж. Приплата, доплата.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.