Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кигик

Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИГИК"
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. ІІ. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Знімчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечить. Желех.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку. Котл. Ен. II. 9.
Манастири́ще, -ща, с. 1) Мѣсто, гдѣ былъ монастырь. 2) Мѣсто, принадлежащее или принадлежавшее монастырю.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Рабинів, -нова, -ве Принадлежащій раввину.
Рівнява, -ви, ж. Равнина. Лубен. Черк. уу. З'являлись посеред степової рівняви. К. ХП. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИГИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.